Сегодня вспоминаем события 25 июля 1687 года, когда на реке Коломак Иван Мазепа был избран на Гетмана Украины и подписаны им и казацкой старшиной с одной стороны и московщиной с другой Коломацкие статьи о статусе Гетманщины и казацких правах и привилегиях.
Видео дня
Ці події спонукають описати дивну, щоб не ж казати ГАНЕБНУ ситуацію із фактичною ЗАБОРОНОЮ посадовців Міністерства культури на встановлення памʼятника Гетьману Івану Степановичу Мазепі в Києво-Печерській лаврі.
Нагадаю, що життя і діяльність великого державника найтісніше повʼязане з Києво-Печерською лаврою. Іван Мазепа був чи не найщедрішим ктитором Української церкви і Печерської обителі за весь період її історії. Коштом Гетьмана збудовано фортечні мури загальною довжиною понад 1 км із підземними спорудами, вежами та церквами, в тому числі – храмом Всіх Святих (1696-1698) над Економічною брамою; нову цегляну друкарня (1700). Значні кошти Гетьман виділив на перебудову Великої Успенської церкви у барокових формах. Можемо стверджувати, що зусиллями Івана Мазепи та тогочасної козацької старшини архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври на початку XVIII століття набув вигляду, який в цілому зберігся і до нині.
Тож питання належного пошанування очільника нашої Держави та мецената саме в Києво-Печерській лаврі не викликає жодних сумнівів.
Зрозуміло, що ця наша мазепинська громадська ініціатива не дуже віталася за часів президента Януковича, а в період президентства Порошенка активна діяльність із повернення спадщини Мазепи у Лавру була зупинена у 2017 році після несподіваного призначення Міністерством культури далеко від історії та культури Олександра Рудника. Той у спілці з так званим Пашою-Мерседесом ревно оберігав «русскій мір» без «зрадника» Мазепи у Лаврі до кінця 2023 року.
Чергову спробу пошанувати Гетьмана ми відновили після рішення про розірвання угоди з УПЦ московського патріархату на території Верхньої лаври в 2023 році Міністерством культури та призначенням генеральним директором Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка.
Наша команда із відомих скульпторів Олеся Сидорука і Бориса Крилова за участі КНУБА (ректор – Олексій Дніпров), Фонду «Залишайся з Україною» (Климент Хоха, Валерій Дзякун) взяла на себе зобовʼязання покрити ВСІ витрати МЕЦЕНАТСЬКИМИ коштами на виготовлення та встановлення памʼятника і отримала на це підтримку Міністерства культури часів Олександра Ткаченка та Ростислава Карандєєва.
Таким чином, ми у співпраці з колективом Заповідника на чолі з Максимом Остапенком провели десятки обговорень, презентацій та практично завершили всю організаційну роботу і планували встановлення памʼятника на весну 2025 року. Однак із призначенням нового Міністра культури Точицького чиновництво почало придумувати нові вимоги та висловлювати застереження, які завершилися позицією заступника Міністра Бєляєва, про те що це «НЕ на ЧАСІ» та й взагалі чи підтримають пошанування Мазепи ВІРЯНИ?!
(Для розуміння ситуації нагадую, що заступник Міністра культури з питань збереження історико-культурної спадщини Бєляєв обіймав посаду заступника керівника Головного управління протоколу та церемоніалу адміністрації президента Януковича та прославився вражаючою колекцією із 55 ікон, 685 графічними, живописними і скульптурними творами, 421 одиницею нумізматичної продукції та 6 стародруками у своїй декларації).
Певно він згадав «старі, добрі часи» Табачника, коли керівники, прости Господи, Уряду України покладали квіти до сумновідомого україножера і антисеміта Столипіна, похованого в Лаврі.
До антимазепинської позиції посадовця долучилися й деякі працівники заповідника, які сплять і бачать повернення «русского міра» і Паші-мерседеса в Лавру.
Тож сьогодні, коли російська орда вбивць, варварів і мародерів прагне знищити все УКРАЇНСЬКЕ, в нашому Міністерстві без міністра і в очікуванні чергової назви, колишні слуги медведчука-табачника роблять все, щоб державник, будівничий і меценат Іван Мазепа НЕ ПОВЕРНУВСЯ в Києво-Печерську лавру!
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…