Накануне Второй мировой войны, когда стало очевидным, что в центре внимания тоталитарных монстров – СССР и Германии окажется Украина, перед ОУН встал вопрос выработки собственной тактики и стратегии в условиях взаимного противостояния военных сил СССР и Германии.
Видео дня
Якщо у тактичному плані готувалися до входження в Україну «похідні групи ОУН», то у стратегічному необхідно було виступити з готовими проектами державотворення в усіх без винятку ділянках суспільно-політичного життя.
Так визріла ідея написання Конституції, основного державницького документу, без якого структурувати й організувати державне життя було б неможливо. За цю справу взявся ідеолог ОУН Микола Сціборський.
Конституція складається з одинадцяти розділів, кожен з яких деталізує й унормовує певну ділянку громадського, політичного, соціального і правового життя українського народу.
Розділ І визначає характер майбутньої держави. Це — суверенна, унітарна держава української нації, що будується на засадах націократії.
Основні засади націократії: національна солідарність, понадкласовість і понадпартійність.
За формою правління – це скоріше президентська держава. Державною мовою є українська, а державними символами – синьо-жовтий прапор і герб «Тризуб».
Ще у 1940 році, в час ідейного краху парламентаризму та демократизму, він передбачив чітку схему розподілу влади в Україні: на законодавчу владу в особі Державного Сойму, виконавчу владу в особі Державного Уряду та судову владу в особі Державного Судівництва. Крім цього, передбачався також Державний контроль — інституції, що мала б забезпечити контроль над «цілим державно- фінансовим господарством».
Окремим розділом передбачалося унормування державного життя в ділянці оборони держави. Захист держави вважався почесним («найвищою чеснотою») обов’язком громадянина України. Збройні сили України мають складатися з трьох родів військ: сухопутного війська, повітряного і морського флоту, а також ополчення й використовуються виключно для захисту суверенітету і цілісності кордонів України.
Конституція М. Сціборського чітко розмежовує права та обов’язки громадян України, запроваджує інститут громадянства; визначає роль та місце сім’ї в державі; право вільного вибору віросповідання, професії і т. ін.
Цікаво, що на перехідний період передбачалося державне регулювання видавничої справи, оскільки автор належно усвідомлював силу друкованого слова і прагнув зробити його фактором національного державотворення. Якщо говорити сучасною мовою, то малося на увазі запровадження ефективної державної інформаційної політики.
Нарис проекту основних законів (Конституції) Української держави, що їх опрацював М. Сціборський – це документ епохи, якій судилося стати предтечою національного відродження українців у ХХ сторіччі.
З майбутньої книги «Андрій Мельник».
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…
